У витоків українського футболу. Одеса(1878-1918)
У сімдесяті роки XIX століття до Одеси переїхала Керченська індо-європейська контора телеграфу, завдяки чому місцева колонія англійців значно збільшилася. Ці “колоністи” і привезли з Англії футбол. Грали вони на полі утвореного в 1878 році Одеського британського атлетичного клубу (ОБАК), яке розташовувалося в районі Малофонтанськой дороги, недалеко від берега моря. ОБАК довгий час складався виключно з одних англійців і проводив щорічні зустрічі з футболістами румунського міста Галац. У 1899 в нім з’явилися перші місцеві гравці - Петровський (більше десяти років виступав за клуб) і Крижанівський (згодом засновник “Спортинг-клубу”). Трохи пізніше до них приєднався і Сергій Уточкин. Майбутній знаменитий авіатор, ковзаняр і велогонщик світового класу довгі роки букумиром одеських уболівальників. Для порівняння можна сказати, що в столицю Російської імперії - Петербург - футбол прийшов на рік пізніше, ніж до Одеси, - в 1879. Його привезли туди також британці - службовці Сампсонієвської і Невської ниткових фабрик. На пустирях, розташованих поблизу них, грали футбольні команди, що складалися з англійців і шотландців. У 90-і роки XIX століття футбол з’явився в Москві. Нова захоплююча гра відразу ж знайшла шанувальників серед одеситів. Пройшло небагато часу, і в різних куточках Одеси - на Михайлівській площі, на вулицях і площах Молдови, Слобідки, Сахалінчика, Голопузовки і Пересипи - хлопчиська стали ганяти м’яч. Правда, найчастіше він був ганчірковий, а юні ентузіасти грали босоніж, але це нікого не бентежило. Найулюбленішим місцем гри хлопчаків були поляни Михайлівської площі (нині парк імені Т.Шевченка). Арена жарких битв носила назву “Чорне море”. Серед героїв цього майданчика виділявся русявий коренастий хлопчина. Це був Саша Злочевський. Поштовхом до масового розвитку футболу в Одесі послужило створення в 1907 році викладачем англійської мови Пітерсом в гімназії Юнгмайстера своєї команди.
Адміністрація гімназії домовилася з керівництвом ОБАКа про виділення футбольного поля для тренувань і матчів. Одночасно, декілька любителів футболу утворили Одеський гурток футболу (ОГФ). Осінню 1908 року підполковник 11-го саперного батальйону В.Шереметієв з вихованців 3-ої гімназії організував “Шереметівський гурток спорту”.
А осінню 1911 року утворилася Одеська футбольна ліга. До неї увійшли ОБАК, ОГФ, шереметівці, “Спортинг-клуб”, “Вега”, “Індо”, “Турн-ферайн” (спочатку на її місці була грецька команда “Вікторія”, але та швидко припинила своє існування через нестачу засобів, її місце і зайняла команда німецького спорттовариства“Турн-ферайн”) і “Флоріда”. Головою ліги став Ернест Джекобс.
Першим чемпіоном Одеси в 1911 році став ОБАК, не дивлячись на свою поразку від шереметівців, бо ті сенсаційно програли “Станду”. У подальші роки чемпіонами Одеси ставали:1912-ОБАК, 1913-”Шереметьевский Гурток Спорту”, 1913/1914-”Спортинг-Клуб”, 1915-”Шереметівський Гурток Спорту”, 1916-”Спортинг-Клуб”, 1916/1917- ОКФ, 1917/1918 - “Вега”. Чемпіонат 1913/1914 по пропозиції тих, що все ще зберігали значний авторитет в лізі англійців пройшов по системі осінь-весна і став лебединою піснею прославленого одесько- британського клубу ОБАК. Програвши всі три зустрічі шереметівцям, “Везі” і “Спортінгу”, англійці вибули з числа команд, що виборювали звання чемпіона міста. Вчителі поступилися місцем учням. У вирішальному матчі “Спортинг-клуб” виграв у шереметівців 1:0 і вперше став чемпіоном.
Кажучи про дореволюційний футбол Одеси, не можна не сказати про нелігових команди, бо саме з них багато спортсменів, що стали відомими, починали свій шлях у великий спорт на пустирях і диких полянах Голопузовки, Сахалінчика, Куликового поля, Дюківського саду, Великих і Дальніх млинів. Найвідомішим з них став Микола Трусевич. Це були дитячі команди, середній вік яких був 10-13 років, з екзотичними назвами “Чорний ящик”, “Кречет”, “Шанхай”, “Жестяний чайник”,“Швейцарська долина”. Найбільш популярною серед “диких” команд була команда “Чорне море”, що стала своєрідним юнацьким клубом приморського району. Цікаво, що для того, щоб потрапити в “Чорне море”, треба було пройти особливе випробування. Проводили його “ветерани”. “Обряд” включав випробування по футболу,кулачному бою, стрибкам у воду.